В Україні триває вступна кампанія. Позаду шкільні роки, непрості інтелектуальні випробування – зовнішнє незалежне оцінювання, нині абітурієнти обирають своє майбутнє, адже 11 липня розпочинається прийом документів до ВНЗ.
І хоча вступний марафон вийшов на фінішну пряму, ця тема не втрачає актуальності. Тож міністр освіти і науки України Лілія Гриневич і директор департаменту вищої освіти МОН Олег Шаров відповіли на запитання, що найбільше цікавлять усіх учасників вступної кампанії – абітурієнтів, їхніх батьків та освітян.
Закінчилась основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання. Що далі чекає вступників 2016 року, які вже знаходяться на низькому старті?
 Лілія Гриневич: «Вступна кампанія триває від дня початку реєстрації учасників зовнішнього незалежного оцінювання, її апогеєм було проходження зовнішнього незалежного оцінювання, а 11 липня лише розпочинається прийом документів вступників до вищих навчальних закладів. Тут варто говорити не про низький старт, а про вихід марафону на фінішну пряму».
До речі, про фінішну пряму. Чимало учасників цього марафону як приз обирають студентські квитки іноземних університетів. Як ставляться до цього в Міністерстві освіти і науки?
Лілія Гриневич: «З одного боку, міжнародна мобільність – загальносвітова тенденція, і ми раді, що наші громадяни мають широкі можливості для здобуття вищої освіти у всьому світі. Врешті, до нас на навчання також приїздить чимало іноземців. З іншого боку, це «дзвіночок» для українських вишів, багатьом із яких варто задуматись над конкурентоспроможністю та перспективами в контексті глобального освітнього простору. Власне, такі роздуми і спонукали до теперішньої реформи вищої освіти, яка була розпочата ухваленням нової редакції Закону України «Про вищу освіту» і зараз набирає обертів.
 Олег Шаров: «А мені хочеться звернути увагу на інший аспект цієї проблеми. Україна може пишатись тими молодими людьми, яких запрошують на навчання до університетів світового рівня, що посідають у престижних рейтингах недосяжні наразі для вітчизняних вишів місця. Але переважна більшість студентів, які від’їжджають за кордон на навчання, обирає маловідомі навчальні заклади, що надають їм не стільки якісну вищу освіту, скільки схованку від економічних ризиків удома, квиток для інтеграції в більш заможне і спокійне суспільство, а то й банально втікають від незадовільних результатів ЗНО».
То може від’їзд кількох тисяч потенційних студентів за кордон відкриє для інших широкий і справедливий доступ до якісної освіти в Україні?
Лілія Гриневич: «Уряд та міністерство працюють над тим, щоб кожна молода людина могла здобути освіту і професію, що дадуть можливість знайти собі достойну роботу чи відкрити власну справу в Україні, утримувати родину та поповнювати державну скарбницю. Двадцять років тому державне замовлення на підготовку бакалаврів ледь сягало 25%, у 2007 році перетнуло позначку 30%, з 2014 року – 40%, а наразі з урахуванням фінансованих державою місць для підготовки молодших спеціалістів, спеціалістів і магістрів на основі повної загальної середньої освіти впевнено перевищує половину від чисельності випускників загальноосвітніх навчальних закладів. Додайте до цього державні місця для вступників у технікуми і коледжі після дев’яти класів, а також широкі можливості здобуття професійно-технічної освіти за бюджетний кошт. Це ілюструє свідому державну політику, спрямовану на формування модернового, освіченого, мислячого суспільства, яке повинно стати основою для досягнення успіху нашою країною».
Олег Шаров: «Якщо говорити про доступ до вищої освіти, то в Україні він один із найбільш демократичних у світі. Наші ВНЗ мають ліцензії для навчання значно більшого контингенту, ніж максимальна кількість прагнучих цього. Держава надає можливість безоплатного здобуття вищої освіти більшості вступників, а решті наші виші пропонують контрактне навчання за вельми помірними цінами. Інша справа – структура підготовки фахівців за галузями знань та спеціальностями. Вже хронічним стало невиконання державного замовлення з набору студентів на низку природничо-математичних та інженерно-технічних спеціальностей (так звана STEM-освіта), а відверто низький прохідний бал на більшості з них ставить дуже складні завдання із забезпечення якості підготовки фахівців. Найпрестижнішими традиційно залишаються правнича, бізнесова, гуманітарна освіта. І це, попри гостру конкуренцію у відповідних сегментах ринку праці та слабкість наукової складової діяльності більшості вітчизняних вишів у цих сферах.
Чи допоможе новий перелік спеціальностей подолати такий дисбаланс у підготовці фахівців?
Олег Шаров: «Тут немає прямої залежності. Новий перелік галузей знань і спеціальностей затверджено Кабінетом Міністрів України у квітні 2015 року, і країна вперше проводить вступну кампанію на його основі. Визначальне в ньому – орієнтація на Міжнародну стандартну класифікацію освіти й універсальність для усіх рівнів вищої освіти. Шкода, але чимало освітян і посадовців прагнуть навернути новий перелік на старий лад, що часто свідчить про неготовність до важливих і невідворотних змін».
Лілія Гриневич: «Ключовим для нас є перехід до самостійно розроблених вищими навчальними закладами освітніх програм та оновлення їх змісту – уособлення реальної академічної автономії університетів. Вони хоча і формуються в межах спеціальностей, проте мають окреслити власне обличчя кожного вишу, факультету, кафедри, освітнього лідера – гаранта програми, трансформувати їх наукові, професійні та методичні здобутки в якісну вищу освіту, а також створити умови для реального задоволення освітніх потреб вступників. Попереду залишається ще розкриття потенціалу освітніх програм для конструювання індивідуальних освітніх траєкторій студентів.
При цьому не повинно бути ілюзій, що освітні програми можуть бути сформовані та реалізовані за короткий час. Їх становлення потребуватиме кількох років напруженої і виснажливої праці, успіхів і розчарувань, усвідомлення помилок та їх подолання, тому наша вища освіта наразі знаходиться лише на початку цього складного і важливого шляху».
Цього року почали говорити не лише про індивідуальні освітні траєкторії, але й про адресність державного замовлення. Що означає ця нова для нас теза? Чи пов’язана вона з принципом «гроші ходять за дитиною»?
Лілія Гриневич: «Реалізація принципу «гроші ходять за дитиною» важлива для дошкільної та середньої освіти, але такий самий підхід до вищої освіти викликає чимало суперечок. У цій сфері важливо поєднати інтереси суспільства, завдання економіки та прагнення громадянина. Тому в новій редакції Закону України «Про вищу освіту» передбачений новий комплексний підхід до цього питання: на підставі оцінки потреб економіки та суспільства формується державне замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою, яке надається кращим вступникам на основі здобутого ними конкурсного бала, а вже від них потрапляє до університетів з урахуванням пріоритетності їх вибору. Тобто не виш пропонує розміщені в ньому міністерствами місця держзамовлення вступникам, а успішні вступники розміщують ці місця в обраних ними навчальних закладах. Держава при цьому фінансує університети, хоча механізми цього потребуватимуть надалі нового осмислення».
А чи не призведе це до зосередження студентів у топових вишах і до закриття всіх інших?
Олег Шаров: «Щоб успішно закінчити кращі університети, потрібно багато і дуже звитяжно працювати, мати справжній талант і належний вхідний рівень освіти. Тому багато вступників цілком тверезо оцінюють свої можливості і подають документи як до найбільш рейтингових, так і до більш скромних, але цілком адекватних їх прагненням навчальних закладів. Крім того, топові виші також не гумові. Максимальний обсяг держзамовлення в них не перевищуватиме минулорічних показників більше, ніж на 25 відсотків. Неминучі і втрати деяких ВНЗ, оскільки вступників щороку меншає. Основна різниця полягає в тому, що в кого буде більше чи менше студентів, надалі буде вирішувати не міністерська комісія, а зацікавлені в освіті громадяни».
Таким чином вступник не знатиме, скільки місць буде в тому навчальному закладі, куди він подає документи?
Олег Шаров: «Не зовсім так. Вступник знатиме загальну кількість місць державного замовлення за спеціальністю в усіх вишах, які входять у широкий конкурс, а також максимально можливу кількість місць у кожному з них. Можливо, це видається недостатньою інформацією при подачі однієї заяви, але вступник може подати до п’ятнадцяти заяв на місця державного замовлення в межах п’яти спеціальностей. Міністерство свідомо відійшло від багаторічної формули «5 вишів на 3 спеціальності», щоб створити кращі умови для вступу професійно-орієнтованим вступникам.
Адресність державного замовлення запроваджується з 2016 року з винятками, які потребують більш ґрунтовної підготовки: за моделлю попереднього року буде використовуватись фіксований обсяг державного замовлення та автоматичний розподіл вступників на спеціальностях, де може передбачатись проведення творчого конкурсу, на педагогічних і медичних спеціальностях. До широкого конкурсу можуть входити лише навчальні заклади, які знаходяться у сфері управління одного державного органу. Тому у вишах, які є єдиними у своєму відомстві, в комунальних закладах також буде використовуватись фіксований обсяг державного замовлення та автоматичний розподіл вступників.
Не входитимуть у 15 заяв і не буде здійснюватися автоматичний розподіл вступників на заочній формі навчання та на рівні молодшого спеціаліста».
Лілія Гриневич: Для нас дуже важливо, що в межах широкого конкурсу невиконання державного замовлення в окремих закладах може без будь-якого втручання Міністерства компенсуватись набором до інших університетів, які більш затребувані серед вступників. Відтепер повернення місць держзамовлення з деяких природничо-математичних і інженерно-технічних спеціальностей означатиме принципову неможливість їх розміщення.
Тоді підкажіть, будь ласка, де очікувати найбільших черг вступників?
Лілія Гриневич: «Ухвалені рішення спрямовані на те, щоб черг не було взагалі. Вступники на основі повної загальної середньої освіти на денну форму навчання (окрім пільговиків та вступників на молодшого спеціаліста) подаватимуть документи виключно в електронній формі. У приймальних комісіях будуть організовані консультаційні пункти, в яких допоможуть зареєструвати електронні заяви вступникам, які не мають достатніх навичок чи можливостей зробити це самостійно. У разі необхідності вступникам також допоможуть завантажити скановану чи фотокопію додатка до документа про повну загальну середню освіту, що відтепер є обов’язковим при подачі документів в електронній формі».
Наприкінці травня чимало шуму наробив проект наказу про профільність вищих навчальних закладів, який передбачав певні обмеження в наданні їм державного замовлення. Які рішення ухвалені з цього питання?
Лілія Гриневич: «Це питання виявилось неочікувано резонансним. Бурхлива реакція була обумовлена позицією деяких університетів, які за багато років розширили сфери своїх інтересів далеко за межі свого первинного призначення. Навіть побіжний аналіз отриманих пропозицій свідчить про формування цілих класів багатопрофільних техніко-гуманітарних, аграрно-класичних і мистецько-бізнесових університетів. Вочевидь, це питання потребує подальшого і дуже уважного аналізу. Тому мною було ухвалене рішення про невикористання принципу профільності при розміщенні державного замовлення в 2016 році, і проект наказу було знято з громадського обговорення. Таке рішення дасть змогу тим вишам, які раніше не отримували непрофільного державного замовлення, встановити максимальний обсяг державного замовлення в десять осіб і спробувати їх набрати в межах широкого конкурсу. Це дасть змогу оцінити їх справжню конкурентоспроможність, бо місця державного замовлення йтимуть за пріоритетами вступників із найвищими конкурсними балами. Більше того, з’явиться можливість визначити справді топові виші, які матимуть вищий за інших прохідний бал при заповненні максимального обсягу державного замовлення, а решта закладів буде повністю чи частково його заповнювати при приблизно однаковому прохідному балі».
Дедалі більше засоби масової інформації приділяють увагу скасуванню позаконкурсного вступу та цільового прийому. Чому це зроблено саме зараз?
Лілія Гриневич: «Відповідь проста – це реалізація конституційних норм про рівність громадян і конкурсний доступ до вищої освіти. Але розуміння рівності громадян не повинно закривати нам очі на нерівність умов, у яких здійснюється їх підготовка до вступу. Тому замість позаконкурсного вступу та цільового прийому запроваджені квоти для осіб, які мають захворювання, що можуть бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, осіб, звільнених із військової служби (у тому числі демобілізованих) після 30 листопада 2015 року, та осіб, яких законом визнано учасниками бойових дій та які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, брали участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, у тому числі тих, які проходять військову службу (крім військовослужбовців строкової служби) в порядку, визначеному положеннями про проходження військової служби громадянами України. Для цих категорій передбачено право на складання вступних іспитів замість ЗНО, а також відводиться до 10 % обсягу держзамовлення і до 30 % у ВНЗ на території Донецької та Луганської областей».
Верховна Рада України навесні ухвалила закони, спрямовані на захист освітніх прав мешканців Криму та Донбасу. Які рішення ухвалені для їх реалізації?
Лілія Гриневич: «Передусім створюються інструменти надання мешканцям тимчасово окупованої території та території проведення антитерористичної операції, де неможливе виконання державних стандартів середньої освіти та/або організація стабільного освітнього процесу доступу до вищої та професійно-технічної освіти. Справа в тому, що освітні документи, видані незаконною владою в Криму, а також так званими ЛНР і ДНР в Україні не визнаються. Тому охочим отримати легітимні документи про освіту або продовжити навчання в Україні доведеться звернутись до спеціально створених Освітніх центрів «Крим-Україна» та «Донбас-Україна», заповнити освітню декларацію, скласти державну підсумкову атестацію з української мови та історії України. Для кримчан передбачені квоти для вступу у 12 уповноважених вишів у Києві, Харкові, Львові, Дніпрі, Запоріжжі, Херсоні та Миколаєві. А мешканці непідконтрольних районів та «сірої зони» Донбасу зможуть скласти вступні іспити та брати участь у конкурсі на зарахування до вищих навчальних закладів на території Донецької та Луганської областей, а також до переміщених вищих навчальних закладів».
Олег Шаров: «Вирішенням питання доступу до вищої освіти для ще однієї категорії громадян стане можливість подавати замість документу про здобуту професійно-технічну або вищу освіту довідку ДП «Інфоресурс» про закінчення ПТНЗ або ВНЗ, здобуття певного освітньо-кваліфікаційного рівня та кваліфікації, а також можливість подавати документи без додатка до атестата, свідоцтва чи диплома, які недоступні з об’єктивних причин.
Назвіть, будь ласка, ключові дати вступної кампанії 2016 року.
Олег Шаров: «Прийом документів для здобуття ступеня бакалавра (магістра та спеціаліста медичного, ветеринарного та фармацевтичного спрямувань), освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста на основі повної загальної середньої освіти за денною формою навчання, а також молодшого спеціаліста на основі дев’яти класів відкривається 11 липня 2016 року. Особи, які вступають на основі сертифікатів ЗНО, можуть подати документи до 18 години 27 липня, а решта – до 18 години 20 липня. Вступні іспити проводяться з 21 по 27 липня, творчі конкурси – з 18 по 27 липня, а співбесіди – з 21 по 24 липня. У військових ВНЗ і військових підрозділах ВНЗ використовують свої графіки подачі документів, але вступні іспити з творчими (фізкультурно-спортивними) конкурсами закінчуються до 24 липня. До 28 липня проводиться зарахування на місця державного замовлення до військових ВНЗ та військових підрозділів ВНЗ, мешканців тимчасово окупованої території (Крим) та осіб, які мають право на вступ за співбесідою. Оприлюднення рейтингового списку для інших категорій вступників проводиться не пізніше 12 години 1 серпня, включаючи результати автоматичного розподілу вступників на програми ступеня бакалавра (магістра та спеціаліста медичного, ветеринарного та фармацевтичного спрямувань), на основі повної загальної середньої освіти за денною формою навчання. Разом з автоматичним розрахунком основного контингенту визначаються рекомендовані до зарахування учасники творчих конкурсів та квотники (крім кримчан). Виконання вимог до зарахування (подача оригіналів документів) на місця державного замовлення відбувається до 18 годин 5 серпня, зарахування на бюджетні місця до 12 години 6 серпня, а зарахування на контракт – до 12 серпня. Звертаємо увагу, що жодної другої чи додаткової хвилі зарахування на автоматично розподілені бюджетні місця не передбачається. Невикористані місця будуть залишатись у розпорядженні Міністерства освіти і науки, інших державних замовників, а надалі перепадуть пільговим категоріям громадян відповідно до законодавства».
Що можна побажати вступникам і вишам на фініші вступного марафону 2016 року?
Лілія Гриневич: «Давайте побажаємо їм вступу на перспективну освітню програму до омріяного університету, а вишам – набору достойних та готових до старанного і творчого навчання студентів».
Інформація МОНУ |
