Ще перед проведенням цьогорічного тестування зовнішнього незалежного оцінювання знань група відомих закарпатців наголошувала: треба вживати радикальні заходи, бо рівень освіти у краї катастрофічно падає, про це, зокрема, свідчать і результати ЗНО.

Усі ми тішилися, що з 5 найкращих випускників України цього року, які набрали з трьох предметів по 200 балів, двоє закарпатців. Проте загальний рівень результатів нашої області – один із найгірших в країні!

На засіданні постійної комісії обласної ради з питань освіти в третій декаді вересня прозвучало: за результатами з таких предметів, як українська мова та література, історія України, російська мова, закарпатські випускники показали найгірші результати.

Загалом кожен сьомий випускник не зміг скласти ЗНО. Нерідкими були й випадки, коли учні, які отримали «золоті» медалі, не змогли в ході тестування набрати мінімальних 124 бали.

На Ужгородщині 85 % учнів шкіл під час комплексної перевірки не підтвердили виставлених оцінок. Розходження інколи становили 8-10 балів.

«Унґвар», використовуючи дані Всеукраїнського центру оцінювання якості освіти за результатами ЗНО у розрізі кожного навчального закладу Ужгорода та Ужгородського району з різних предметів, вивів за формульним розрахунком бали, а відтак – і своєрідний рейтинг кожної школи. Також наводимо порівняння з результатами цих шкіл минулого року (див. таблиці).

Розрахунок, як і торік робили освітяни, провели за формулою:

Х=(Н×0+С×3+Д×4+В×5)/(Н+С+Д+В)×Ч

Де:

Х – середній бал за підсумками проведення ЗНО,

Н – кількість випускників, які показали низький рівень знань, тобто тих, котрі не набрали 124 бали,

С – кількість випускників, які показали середній рівень знань, тобто тих, котрі набрали 124-150 балів,

Д – кількість випускників, які показали достатній рівень знань (від 150,5 до 172,5 балів),

В – кількість випускників, які показали високий рівень знань (від 173 до 200 балів),

Ч – частка випускників, які взяли участь у ЗНО, а сума Н+С+Д+В – загальна кількість випускників, які взяли участь у ЗНО.

Багато хто критикує такий підхід через некоректність. Мовляв, традиційно до певних шкіл віддають сильніших дітей; щороку рівень складності завдань на ЗНО різний; формула не враховує екстернів тощо. Крім того, окремий аналіз варто робити, скільки випускників кожної школи з кожного предмету отримали кращі та гірші бали. Однак загальна картина для того, щоб робити висновки, більш ніж очевидна, і це один з елементів аналізу, який проводить також Міносвіти.

Ще один тривожний показник – вкотре по всій Україні лише близько половини медалістів підтвердили свої високі показники в атестатах результатами на ЗНО. І тут, за даними Всеукраїнського центру, Закарпаття – одне з перших серед найгірших: «У розрізі регіонів чітко простежується, що найбільший відсоток медалістів, які не планували вступати до вишів, спостерігається в Києві та західних областях: Закарпатській, Львівській, Тернопільській та Чернівецькій» – йдеться в аналітиці Центру оцінювання.

В Ужгороді з 57 золотих медалістів середній бал за результатами тестів – 181,2. А з усіх нагороджених золотими і срібними медалями майже третина – 30% 
набрали від 150-174,9 балів, тобто засвідчили середній рівень знань.

В районі ситуація ще гірша: у золотих медалістів середній бал – 174,1, з усіх на найвищі бали (від 175 до 200) склали ЗНО ледве трохи більше половини – 54,2%.

Газета "Унґвар"