 Міносвіти затвердило нові правила вступу до вишів в 2018 році. Головні новації ЗНО-2018.
1. Вибір між англійським і математикою
Міністерство освіти і науки вперше самостійно визначило для вузів список предметів, які потрібно вимагати від вступника при вступі на кожну спеціальність.
У минулому році вузи визначали перелік дисциплін для сертифікатів ЗНО самостійно. Головним був українська мова.
З 2018 року для вступників у вузи два конкурсних предмета будуть фіксованими, а третій предмет абітурієнт зможе вибрати з двох альтернативних варіантів. Для контрактників перелік предметів для вступу визначає сам внз.
Перелік конкурсних предметів буде наступним: перший предмет - українська мова та література (фіксований), другий - профільний (фіксований), третій - на вибір з двох предметів, які закріплені за кожною окремою спеціальністю (альтернативний).
Однак нововведення Міносвіти є досить несподівані пропозиції. Наприклад, філологи повинні здавати, крім української мови та історії, іноземна мова або географія.
У той же час юристи і журналісти третім предметом виберуть математику або іноземний. "Математика – це основний предмет ЗНО, спрямований на формування системного логічного мислення", – вважає Олег Шаров, директор департаменту вищої освіти МОН та один з керівників робочої групи, яка працювала над Умовами прийому-2018.
Разом з тим на деякі спеціальності, для яких важливе значення має фізика (наприклад, енергетика, електротехніка, радіоелектроніка) або хімія (наприклад, хімічні технології), ці предмети не є обов'язковими, вони даються на вибір: або фізика, або іноземна; або хімія або математика.
Експерт з питань вищої освіти Андрій Черних вважає правильним закріпити для всіх вузів певний перелік предметів на конкретну спеціальність. "Це створить рівні можливості для абітурієнтів", – переконаний він.
"Я б взагалі за всіма спеціальностями поставив два обов'язкові предмети: українська мова та математика. Логіка потрібна для роботи в будь-якій сфері, і математика може цей навик хоча б на базовому рівні дати. Журналістам математика точно не завадить при підготовці аналітичних матеріалів. І третій предмет варто було б закріпити, тому що при виборі між іноземною мовою і який-небудь точною наукою абітурієнти швидше будуть вибирати іноземний", – вважає експерт.
2. Випускникам коледжів теж доведеться здавати ЗНО
Щоб вступити до вузу, випускникам коледжів, училищ і технікумів доведеться здати ЗНО з української мови.
Студентам, які в 2017/18 навчальному році навчається на II курсі училищ, технікумів і коледжів на основі базової середньої освіти при вступі у вузи планують запровадити ЗНО з української мови та літератури як вступний іспит.
3. Діють сертифікати ЗНО дворічної давності
При подачі заяв абітурієнти зможуть використовувати сертифікати ЗНО як 2018 року, так і 2016, 2017 років з усіх предметів, крім іноземних мов. Це пов'язано зі зміною формату проведення тестування з іноземних мов в 2018 році.
На ЗНО з англійської, іспанської, німецької та французької мов вперше будуть тести двох рівнів складності: В1 і В2. До того ж, тести будуть включати частину "Розуміння мови на слух": прослуховування звукових фрагментів та виконання завдань до них.
Сертифікати ЗНО можна буде використовувати в будь-якій комбінації.
Зазначимо, що реєстрація на зовнішнє незалежне оцінювання 2018 триватиме з 6 лютого по 19 березня, а тестування пройдуть з 22 травня по 23 червня. Основна сесія ЗНО пройде з 22 травня по 13 червня.
У Міносвіти нагадали, що на платформі Prometheus стартували безкоштовні курси підготовки до ЗНО з української мови і літератури, математики та історії України. "Вони відповідають державній програмі зовнішнього незалежного оцінювання і містять необхідні матеріали, які доступні для всіх, незалежно від соціального статусу, фінансових можливостей, територіального розміщення", - заявили в МОН.
Також в 2018 році не буде тестів ЗНО з російської мови. Це пов'язано з тим, що предмет не користувався великим попитом серед абітурієнтів.
4. На контракт подавай – скільки хочеш
Ще одна зміна - кількість заяв, які абітурієнт зможе подавати в 2018 році на місця державного і регіонального замовлення. Тепер максимальна кількість заяв зменшили з 9 до 7, а подавати їх можна буде, як і в цьому році, не більше ніж на 4 спеціальності. Подача заяв на контрактну форму навчання не обмежується.
Андрій Черних пояснює: "Аналіз показав, що абітурієнти не надходять по пріоритетам 8-9. І тому досить 7 заяв. На контракт залишили без змін – так як це ні на що не впливає".
5. На селі - високий коефіцієнт
При цьому в умовах прийому на 2018 рік залишилися нинішні коефіцієнти - регіональний, сільський, галузевої, проте були дещо змінені їх величини.
Так, регіональний коефіцієнт для вузів Києва буде дорівнює 1. А для вишів в Донецькій, Житомирській, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Сумській, Херсонській, Хмельницькій, Чернігівській областях, переміщених закладів вищої освіти - 1,04. В інших випадках - 1,02.
Сільський коефіцієнт збільшений для вступників на аграрні спеціальності - для них він складе 1,05. На інші спеціальності СК буде дорівнює 1,02. Їм зможуть скористатися абітурієнти, які зареєстровані в селах не менше двох років до дня завершення подання заяв про вступ, і які отримали повну загальну середню освіту у навчальних закладах, що знаходяться на території сіл, в рік вступу.
Експерти про зміни в коефіцієнтах відгукуються скептично. "Я б їх все прибрав, і в першу чергу сільський. За статистикою, він реально мало "допомагає" абітурієнту з села вступити до внз (він допоміг пройти на бюджет тільки 14; студентів). Але, очевидно, вузи з аграрною спеціалізацією думають по-іншому", – коментує Андрій Черних.
"Це створює нерівні умови для вступників"
В цілому можна зробити висновок: нові правила вступу до вишів в 2018 році стосуються тільки точкових змін. Кардинально в сфері освіти новації від МОН нічого не змінюють.
Андрій Черних, приміром, вважає, що при вступі у вузи взагалі не повинні враховуватися ні які-небудь коефіцієнти, ні навіть додаткові бали за участь в олімпіадах та МАНах.
"Це створює нерівні умови для вступників. Самі посудіть: яке відношення має олімпіада з трудового навчання до вступу на медицину? Ніякого! А додаткові бали абітурієнт отримає. Маячня! – переконаний Чорних. – Потрібно, щоб при вступі враховувався тільки бал ЗНО і, можливо, атестат – але і тут є питання про об'єктивність".
Окрема тема - прохідний бал ЗНО для вступу до вузів. У цьому році, наприклад, ЗНО з англійської мови не здали 15% абітурієнтів, з матиматике - 16%. Це при тому, що в цьому році пороговий бал з цих предметів підвищили на кілька пунктів.
МОН вже підвищила поріг для вступу на медичні спеціальності. Абітурієнтам тепер потрібно набрати мінімум 150 балів з кожного конкурсного предмета ЗНО (у минулому році подавали документи починаючи зі 100 балів, але при цьому вузи самостійно визначали прохідний бал з профільних предметів).
На думку опитаних "Країною" експертів, варто було б підняти прохідний бал ЗНО для вступу на інші спеціальності.
"Так само треба зробити і з педагогічними спеціальностями. А то що виходить? Абітурієнт з низькими балами (100+- пару балів) може сміливо вступити на бюджет на педагогічну спеціальність, отримає диплом і піде викладати в школи. Які знання він з таким "багажем" зможе дати школярам? У результаті школярі не зможуть здати на високий бал ЗНО і знову підуть працювати вчителями. З цього "кола" не вибратися, тільки якщо не підняти вимоги для вступників на педагогічні спеціальності", – аргументує Андрій Черних.
Крім цього, щоб підвищити рівень викладання в школах, слід заснувати іспити по моделі ЗНО для доступу до професії педагога (дискусії про це вже ведуться в МОН).
До того ж, не завадило б періодично перевіряти діючих вчителів на знання предмета, який вони читають. Як показав досвід проведення ЗНО для педагогів у Чернівецькій області, які здали іспити в квітні цього року, рівень знань самих викладачів жахає. З 360 вчителів тільки 56 змогли набрати балів на 10-12. Четверо педагогів отримали "нуль" і п'ятеро – від 1 до 3 балів. При цьому абсолютна більшість тестованих педагогів – вчителі вищої категорії.
Керівник офісу реформ освіти РЕФОБ, президент корпорації "Гранд" Володимир Співаковський в цілому вважає запропоновані МОН зміни до правил вступу на 2018 рік рудиментарними.
"У мене зовсім інше уявлення про реформу освіти і про майбутнє освіти. Жоден учень або батько, побачивши ці зміни, чомусь не вигукнув: "Ух, як здорово! Тепер заживемо! У нас будуть нові знання, сучасні технології, прекрасні вчителі і супер-навчання у внз. Навіщо нам кудись їхати, якщо на Батьківщині така класна система освіти, а буде ще краще!" Тому що і коефіцієнти, і предмети, і держзамовлення, і квоти – це все рудименти радянської системи. А світ вже живе зовсім в інших вимірах", – говорить експерт.
При цьому він не виключає, що до весни правила вступу до вузів 2018 ще можуть змінитися. "Так зазвичай і відбувається", – додає Співаковський. | 
