Право голосу для школярів і вигода вчителю: Як зміниться середня освіта
Міністерство освіти і науки України представило законопроект "Про повну загальну середню освіту". В рамках масштабної реформи Нова українська школа має стати більш орієнтованою на потреби кожного сучасного школяра
Тепер уряд внесе цей документ на розгляд до Верховної Ради.
“Нам потрібно більше можливостей для дітей, батьків та вчителів, які є серцем і провідниками реформи. Цей закон якраз про розширення можливостей”, – коментує законопроект міністерка освіти і науки Лілія Гриневич.
Розглянемо, як може змінитися сучасна українська середня школа
ПРАВО ВИБОРУ ДЛЯ УЧНІВ
Діти, які навчаються поза школою, наприклад, спортом чи музикою, отримають можливість зарахування знань, отриманих поза школою, з можливістю не відвідувати окремі шкільні уроки. Наприклад, якщо дитина має сертифікат про знання іноземної мови, вона може не відвідувати цей предмет в школі. Далі для підтвердження знань з предметів, які здобувають поза закладом, проводять звичайне річне оцінювання чи ДПА.
Учні, які навчаються вдома, зможуть зарахувати свої навчальні досягнення та отримати документ про повну загальну середню освіту. Для цього школяру треба буде здавати семестровий контроль.
Для того, щоб побудувати індивідуальний навчальний план, батькам треба буде звернутися до школи з відповідною заявою. План разом складають педагоги, батьки та учень, схвалює педрада та затверджує директор.
З’являється механізм введення варіантивної складової, щоб діти могли вивчати предмети, які цікавлять невелику кількість учнів в їхньому класі.
“Зараз все впирається в недостатню кількість годин, тому вибіркову складову робить школа, а не школяр. Наприклад, законопроект дозволяє створювати міжкласні групи для вивчення вибіркових предметів. Коли вчиться не цілий клас, а збірна група класів однієї паралелі. Тоді діти можуть поділитися за своїми інтересами”, – пояснює Гриневич. - Особливо це актуально для старшої профільної школи, зміст освіти якої має максимально відповідати потребам, інтересам та планам дитини на майбутнє".
ВРАХУВАННЯ І МОЖЛИВОСТЕЙ, І ПОТРЕБ
Щоб у школі враховували освітні та психологічні потреби дітей, проект передбачає два адаптаційні цикли: перший у 1-2 класі, і другий – у 5-6 класах.
Батьки дітей з особливими освітніми потребами отримають можливість супроводжувати своїх дітей на уроках.
Діти на тривалому стаціонарному лікуванні зможуть здобувати освіту в медзакладах.
Також, проект закону передбачає створення ресурсних кімнат у всіх школах. Зараз такі кімнати є в спеціалізованих школах для дітей з особливими освітніми потребами.
Для шкіл з мовою навчання нацменшин пропонується тристороння модель
Для корінних народів України (наприклад – кримських татар), які не проживають у мовному середовищі своєї мови та не мають держави, яка цю мову захищала б та розвивала передбачається навчання мовою корінного народу з 1 до 11 (12) класу поряд з ґрунтовним вивченням української мови.
Для шкіл з мовою навчання нацменшин, мови яких належать до мов ЄС.
– базова освіта: не менше 20% річного навчального часу в 5 класі з щорічним збільшенням до не менше 40% у 9 класі;
– профільна освіта (10-11(12) класи): не менше 60% річного навчального часу.
Також освітня програма школи може передбачати викладання одного чи кількох предметів англійською чи іншою мовою ЄС.
Для інших мов на базовому та профільному рівнях передбачена норма у не менше 80% річного навчального часу українською мовою. Ці вимоги не стосується приватних шкіл. Але вони зобов’язані зробити так, щоб учні вивчили українську мову на рівні державних стандартів.
Водночас, корінні народи мають право здобувати середню освіту рідною мовою поряд із державною на всіх рівнях освіти. Навчатися рідною мовою представники корінних народів і національних меншин можуть в окремих класах. Їх відкривають за наявності 5 заяв від учнів у клас
Третя модель працюватиме для решти національних громад України. Вона стосується нацменшин, мова яких належить до однієї з українською мовної сім’ї, а також, що проживають переважно в середовищі власної мови (російська мова).
Там початкова школа також буде мовою меншини разом із вивченням української, а з 5 класу не менше 80% навчального часу читатиметься державною мовою.
ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ
Трудовий договір з вчителями обов’язково складатиметься в письмовій формі. Максимальне педагогічне навантаження встановлено в обсязі не більше 27 навчальних годин на тиждень (1,5 тарифної ставки) за основним місцем роботи.
Перевірка зошитів, за яку вчителі отримують 10-20% надбавку, названа перевіркою навчальних робіт – адже, окрім зошитів, учитель може перевіряти, наприклад, виконані проекти чи презентації.
За завідування кабінетами інформатики підвищено надбавку 15-20%, за всі інші кабінети – 10-15%.
Гранична надбавка в 20% за роботу в інклюзивному класі тепер винесена в законопроект. Зараз це передбачено лише постановою Кабміну.
Окрім того, засновник має право встановити інші доплати за рахунок власних надходжень.
Також у законопроекті чітко визначено, що оплачувати роботу вихователів груп подовженого дня мають з освітньої субвенції (з неї отримують зарплатню всі педправцівники).
Законопроект має два принципових нововведення.
Перше пропонує запровадити педагогічну інтернатуру: молодий вчитель, з навчання прийшовши в заклад, отримуватиме наставника, який консультуватиме, скеровуватиме та опікуватиметься благополуччям та розвитком педагога. При цьому наставник отримуватиме 20% доплату до зарплати за таку супервізію та буде особисто зацікавлений в успіху молодого вчителя.
Право голосу для школярів і вигода вчителю: Як зміниться середня освіта
Міністерство освіти і науки України представило законопроект "Про повну загальну середню освіту". В рамках масштабної реформи Нова українська школа має стати більш орієнтованою на потреби кожного сучасного школяра
Тепер уряд внесе цей документ на розгляд до Верховної Ради.
“Нам потрібно більше можливостей для дітей, батьків та вчителів, які є серцем і провідниками реформи. Цей закон якраз про розширення можливостей”, – коментує законопроект міністерка освіти і науки Лілія Гриневич.
Розглянемо, як може змінитися сучасна українська середня школа
ПРАВО ВИБОРУ ДЛЯ УЧНІВ
Діти, які навчаються поза школою, наприклад, спортом чи музикою, отримають можливість зарахування знань, отриманих поза школою, з можливістю не відвідувати окремі шкільні уроки. Наприклад, якщо дитина має сертифікат про знання іноземної мови, вона може не відвідувати цей предмет в школі. Далі для підтвердження знань з предметів, які здобувають поза закладом, проводять звичайне річне оцінювання чи ДПА.
Учні, які навчаються вдома, зможуть зарахувати свої навчальні досягнення та отримати документ про повну загальну середню освіту. Для цього школяру треба буде здавати семестровий контроль.
Для того, щоб побудувати індивідуальний навчальний план, батькам треба буде звернутися до школи з відповідною заявою. План разом складають педагоги, батьки та учень, схвалює педрада та затверджує директор.
З’являється механізм введення варіантивної складової, щоб діти могли вивчати предмети, які цікавлять невелику кількість учнів в їхньому класі.
“Зараз все впирається в недостатню кількість годин, тому вибіркову складову робить школа, а не школяр. Наприклад, законопроект дозволяє створювати міжкласні групи для вивчення вибіркових предметів. Коли вчиться не цілий клас, а збірна група класів однієї паралелі. Тоді діти можуть поділитися за своїми інтересами”, – пояснює Гриневич. - Особливо це актуально для старшої профільної школи, зміст освіти якої має максимально відповідати потребам, інтересам та планам дитини на майбутнє".
ВРАХУВАННЯ І МОЖЛИВОСТЕЙ, І ПОТРЕБ
Щоб у школі враховували освітні та психологічні потреби дітей, проект передбачає два адаптаційні цикли: перший у 1-2 класі, і другий – у 5-6 класах.
Батьки дітей з особливими освітніми потребами отримають можливість супроводжувати своїх дітей на уроках.
Діти на тривалому стаціонарному лікуванні зможуть здобувати освіту в медзакладах.
Також, проект закону передбачає створення ресурсних кімнат у всіх школах. Зараз такі кімнати є в спеціалізованих школах для дітей з особливими освітніми потребами.
Для шкіл з мовою навчання нацменшин пропонується тристороння модель
Для корінних народів України (наприклад – кримських татар), які не проживають у мовному середовищі своєї мови та не мають держави, яка цю мову захищала б та розвивала передбачається навчання мовою корінного народу з 1 до 11 (12) класу поряд з ґрунтовним вивченням української мови.
Для шкіл з мовою навчання нацменшин, мови яких належать до мов ЄС.
– базова освіта: не менше 20% річного навчального часу в 5 класі з щорічним збільшенням до не менше 40% у 9 класі;
– профільна освіта (10-11(12) класи): не менше 60% річного навчального часу.
Також освітня програма школи може передбачати викладання одного чи кількох предметів англійською чи іншою мовою ЄС.
Для інших мов на базовому та профільному рівнях передбачена норма у не менше 80% річного навчального часу українською мовою. Ці вимоги не стосується приватних шкіл. Але вони зобов’язані зробити так, щоб учні вивчили українську мову на рівні державних стандартів.
Водночас, корінні народи мають право здобувати середню освіту рідною мовою поряд із державною на всіх рівнях освіти. Навчатися рідною мовою представники корінних народів і національних меншин можуть в окремих класах. Їх відкривають за наявності 5 заяв від учнів у клас
Третя модель працюватиме для решти національних громад України. Вона стосується нацменшин, мова яких належить до однієї з українською мовної сім’ї, а також, що проживають переважно в середовищі власної мови (російська мова).
Там початкова школа також буде мовою меншини разом із вивченням української, а з 5 класу не менше 80% навчального часу читатиметься державною мовою.
ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ
Трудовий договір з вчителями обов’язково складатиметься в письмовій формі. Максимальне педагогічне навантаження встановлено в обсязі не більше 27 навчальних годин на тиждень (1,5 тарифної ставки) за основним місцем роботи.
Перевірка зошитів, за яку вчителі отримують 10-20% надбавку, названа перевіркою навчальних робіт – адже, окрім зошитів, учитель може перевіряти, наприклад, виконані проекти чи презентації.
За завідування кабінетами інформатики підвищено надбавку 15-20%, за всі інші кабінети – 10-15%.
Гранична надбавка в 20% за роботу в інклюзивному класі тепер винесена в законопроект. Зараз це передбачено лише постановою Кабміну.
Окрім того, засновник має право встановити інші доплати за рахунок власних надходжень.
Також у законопроекті чітко визначено, що оплачувати роботу вихователів груп подовженого дня мають з освітньої субвенції (з неї отримують зарплатню всі педправцівники).
Законопроект має два принципових нововведення.
Перше пропонує запровадити педагогічну інтернатуру: молодий вчитель, з навчання прийшовши в заклад, отримуватиме наставника, який консультуватиме, скеровуватиме та опікуватиметься благополуччям та розвитком педагога. При цьому наставник отримуватиме 20% доплату до зарплати за таку супервізію та буде особисто зацікавлений в успіху молодого вчителя.
Друге - всі вчителі обов’язково мають пройти курси підготовки з домедичної допомоги, бо «були випадки, коли діти з різних причин згасали в стінах школи за лічені хвилини, ні медсестра, ні швидка просто фізично не встигали надати їм допомогу». Тому домедичну допомогу повинні вміти надавати усі вчителі.
ДЛЯ БАТЬКІВ
Батьки, в разі якщо вбачають проблеми у роботі закладу та вичерпали усі можливості вирішити це разом із адміністрацією школи, можуть ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту закладу освіти.
У новому документі також визначено, що колектив школи та батьки відіграватимуть дорадчу роль під час виборів нового керівника, але сам конкурс проводитиме незалежна комісія.
Друге - всі вчителі обов’язково мають пройти курси підготовки з домедичної допомоги, бо «були випадки, коли діти з різних причин згасали в стінах школи за лічені хвилини, ні медсестра, ні швидка просто фізично не встигали надати їм допомогу». Тому домедичну допомогу повинні вміти надавати усі вчителі.
ДЛЯ БАТЬКІВ
Батьки, в разі якщо вбачають проблеми у роботі закладу та вичерпали усі можливості вирішити це разом із адміністрацією школи, можуть ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту закладу освіти.
У новому документі також визначено, що колектив школи та батьки відіграватимуть дорадчу роль під час виборів нового керівника, але сам конкурс проводитиме незалежна комісія. | 
