30 квітня 2014 року у Паладь- Комарівецькій школі зібралося  разом малі та дорослі, а головне – багато літніх жителів  села, які отримали можливість на короткий час повернутися у своє дитинство та шкільні роки. Ми урочисто встановили  на честь колишнього директора і вчителя - Гейзи Оноді старшого меморіальну дошку з нагоди 50- річчя від дня його смерті.

          Гейза Оноді був прекрасним педагогом, вчителем та вихователем декількох поколінь жителів села. Особливою цінністю для нас є написана ним історія села, реформатської церкви та хроніка школи.

           Педагог-організатор школи Надь Бернадетт урочисто відкрила свято, учні виконали гімн про школу « Gaudeamus Igitur».

            Вступне слово директора школи Катерини Береш про роль школи у житті людини та про гарну, але складну професію педагога направило увагу на особистість колишнього директора Оноді Гейзи.

           Вчитель історії та завідувач шкільного краєзнавчого музею Неце Габріелла підготувала для присутніх презентацію про життєвий шлях колишнього директора. Вона детально опрацювала хроніку школи, написану колишнім директором і розказала про найцікавіші факти історії школи, яка нараховує на сьогодні вже 332 роки. Вчителька підкреслила цікаві моменти із життя школи з 1919 по 1932 року, показала старі фотографії, вирізки із газет та витяги із протоколів рішень про школу сторічної давнини.

           Найбільш урочистим  моментом свята стало представлення меморіальної дошки. Бейла Кішш, уродженець села, колишній учень школи, педагог, ініціатор свята та директор школи Катерина Береш доручили кращим учням - Лізак Аннабеллі та Товту Мартіну відповідальне завдання – зняти завісу з дошки (робота угорського митця Габріелли Ковач).

           Бела Кішш поділився своїми думками з присутніми. Пам'ятаючи слова своєї матері про найкращого педагога і вчителя пана Оноді у нього виникла ідея встановити меморіальну дошку, увіковічити пам'ять про Вчителя. Дуже зворушливо повідомив, що дарує музею школи цінну сімейну реліквію – свідоцтво своєї  мами з тих часів з підписом колишнього директора Гейзи Оноді про те, що отримала лише відмінні оцінки.

           Слово привітання мали всі запрошені почесні гості свята:

- п. Денеш Балог -  представник Генерального консульства Угорщини в Ужгороді;

- п. Єва Раті – завідувач національного сектору методкабінету районного відділу освіти та у справах національностей Ужгородської РДА;

- п. Андрейчак -Товт Анетта - депутат Ужгородської районної ради.

- п. Аттіла Ковач - реформатський священик села;

- о. Петер Скоропадський - греко-католицький парох;

- п. Оксана Легеза – директор школи-партнера № 14 м. Ужгород.

           Від імені присутніх колишніх вихованців Гейзи Оноді виступив Бейла Пентек, який розповів про надзвичайно складний історичний період, коли випало на долю працювати колишньому директору. Адже у 1919 році він починав працювати вчителем приходської реформатської школи, а закінчував діяльність через сорок років як директор і вчитель радянської школи.

            Вінки пам'яті були покладені від імені консульства - Денешом Балогом, від імені місцевого осередку угорського товариства - Андрейчак- Товт Анеттою , від імені школи - Катериною Береш та Габріелою  Неце.  

         На святі були присутні і члени сімї, внуки і правнуки. Ласло Оноді, батько якого, тобто син Гейзи Оноді старшого теж був поважним педагогом, внук директора висловив величезну подяку організаторам свята від імені всієї сім'ї.

         На завершення програми учні школи  декламували поезію  Шандора Ременіка «Церква і школа».

         Знакова подія відбулася в Паладь-Комарівецькій школі – вшанування цілою громадою пам'яті вчителя, колишнього директора. Для нас – педагогів, надзвичайно приємна подія і водночас надзвичайно велика відповідальність. Адже таку повагу може заслужити тільки вчитель від Бога, яким був Гейза Оноді старший. Гарний приклад для наслідування.

Вчителі школи