МОН спільно з ГС “Освіторія” та GoGlobal (за підттримки проекту “Фінська підтримка реформи української школи” та Європейського Союзу) проведутьчотириденний табір підготовки до ЗНО для випускників з прикордонних містечок та селищ Закарпатської та Чернівецької областей.

Те, що в цьому регіоні з українською є проблема, свідчать цифри: у 2018 році понад 70% випускників угорських шкіл Берегівського району на кордоні з Угорщиною не змогли набрати мінімальний бал на ЗНО з української мови та літератури.

Журналістка “Нової української школи” розпитала менеджерку креативних освітніх проектів “Освіторії” Оленку Северенчук про те, хто і як готуватиме дітей та яка мета проекту “БомбеЗНО”.

– Чому обрали саме такий формат підготовки дітей до ЗНО – формат табору?

Це пілотний проект. Ми ж розуміємо, що до ЗНО за чотири дні ніхто нікого якісно не підготує. І проблема значно глибша, ніж просто нескладання ЗНО. Вона має культурний аспект, бо є несприйняття української мови, люди більш орієнтовані на Угорщину і Румунію, у них подвійне громадянство.

Наша основна місія – створити позитивний кейс, аби вони побачили, що це все може бути прикольно. Якщо пілот буде успішний, то в МОН, я так розумію, є стратегія, як робити це все систематично і не в останні два місяці. Тобто в планах є і офлайн, і онлайн-формати з вересня.

– Скільки вчителів залучено до проекту?

Всього їх 44. Це одинадцять вчителів з Чернівецької області і одинадцять з Закарпатської. Їх рекомендували місцеві методисти і управління освіти.

Інших двадцять двох шукала ГС “Освіторія”. Це найкращі вчителі мови та літератури, які є в Україні. Велика частина з них – не з державних шкіл. Є кілька з zno.ua. Багато з Києва. Тобто вони з різних сфер, але мають гарний досвід у підготовці до ЗНО.

Ми зупинили прийом на 150 заявках, провели співбесіди і обрали найкращих вчителів для того, щоб у таборі вони працювали в парах: один вчитель з Чернівецької чи Закарпатської області – один з іншої.

– Ви провели триденний тренінг для цих 44 вчителів. Чого їх навчали впродовж цього курсу?

Треба розуміти, що всі вони професіонали і до ЗНО так чи інакше готують. Тож це був комплексний тренінг, який включав методичну підготовку, елемент натхнення і психологічні аспекти.

Окрім методології роботи в таборі, вчителі з експертами розбирали кожен з розділів: фонетику, морфологію, синтаксис… За що скільки балів дають на ЗНО, як можна схитрувати. Тому що завдання табору – за короткий час дати дітям максимальну кількість лайфхаків, які б вони змогли використати на ЗНО. Для кожного з розділів експерти розбирали кейси і думали, які теми можна випустити, бо вони не дають великої кількості балів, а на яких, навпаки, треба більше зосередитися.

Також були зустрічі з натхненними людьми і з психологами: Катерина Гольцберг розповідала про типи сприйняття інформації, а Світлана Ройз – про стреси і як їх вгамовувати під час підготовки до тестування і самого ЗНО, про кінезіологічні практики. Також була експертка з угоро-української філології, яка розповідала, чому дітям може бути складно вивчати українську.

– Чи відома вже програма табору?

Так. У нас тільки за ці дні склався пазл, як все краще зробити.

– А як все буде відбуватися у таборі?

Буде шість шкіл: по три з Закарпатській і Чернівецькій областях. Діти перебуватимуть там на весняних канікулах з 9-ї до 17-ї протягом чотирьох днів. Двоє вчителів працюватимуть з групою 20 учнів. Переважно це будуть ігрові форми, квести. Треба розуміти, що там є діти, які взагалі не володіють українською, бо всі предмети у школі вивчають угорською, а українська в них раз на тиждень. І у випускників часом українська на рівні першого класу.

– Чи цей табір обов’язковий для випускників шкіл з угорською мовою навчання і скільки буде дітей?

Їх буде приблизно 400, і їх ніхто не змушує їхати. Більшість мають рівень знань з української нижче середнього, вони розуміють українську і можуть щось сказати.

– Після чотирьох днів буде ще якась онлайн-підготовка?

Так, обов’язково. До ЗНО ще два місяці! Тому учні будуть готуватися через курс лайфхаки з української мови і літератури, і реєструватимуться на платформі ilearn. Вона гейміфікована, і там можна заробляти призи.

– Що буде ознакою того, що проект вдався?

Головна мета – зняти напругу і створити позитивний кейс. Ми би могли говорити про якісь цифри. Щоб було не 70% випускників у Берегово, які не змогли набрати мінімальний бал на ЗНО з української мови та літератури, як минулого року, а щоб їх було 30%. Але страшно щось загадувати наперед. І не в цифрах справа, а в ставленні.