Їх назвали Небесною сотнею – українців, які загинули в Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути Українцем і за свою Батьківщину. Героїчна сотня, зробивши перший крок, журавлиним ключем полинула у вирій вічності, ставши нашими Ангелами-Охоронцями на небі.

Описати, а тим більше відчути глибину трагедії і болю, які впали невимовним тягарем на Україну, нині не під силу нікому. Гіркі події сьогодення не могли залишити байдужими наших учнів. Сьогодні відбувся виступ, присвячений пам’яті героїв Небесної сотні.

І зі сцени лунають чуттєві рядки учениць 7 класу “Героям Небесної Сотні”:

Не плачте, мамо, я іще живий,

Хоча й лежу із кулею у грудях…

А наді мною, юним, молодим

Схилилися в скорботі люди…

Я не помру, ніколи не помру,

Мені в віках залишене безсмертя,

Хоча і вас тепер не обійму

Та я живу у всенароднім серці…

Після цих слів залу оповила тиша. Тиша, в якій відчувалися біль, смуток і скорбота. Тиша, що стала символічною хвилиною мовчання за подвиг героїв Небесної сотні.

Світлою молитвою за Україну та патріотичними закликами завершився виступ присвячений пам’яті героїв Небесної сотні: “ Герої не вмирають! Слава Україні! Слава Нації! Україна – понад усе!”

Ми не маємо права забути, що Герої Небесної Сотні дали нам можливість жити вільно, будувати нову країну, і ми в неоплатному боргу перед ними. Вони загинули, щоб ми жили. І найменше, що ми можемо зробити – це забезпечення того, щоб їх жертва не була марною та щоб подібне більше ніколи не повторилось. Саме такими словами директор школи І. В. Коштура закінчив наш виступ.