Тарас Шевченко - символ чесності, правди і безстрашності, великої любові до людини. Вся творчість великого Кобзаря зігріта гарячою любов'ю до Батьківщини, пройнята священною ненавистю до ворогів і гнобителів народу. Його думи, його пісні, його полум'яний гнів, його боротьба за світлу долю трудового люду були думами, піснями, гнівом і боротьбою мільйонів.

Поезію Шевченка люблять усі народи. Поет, який віддав усі свої сили боротьбі за визволення рідної України від соціального і національного гніту, виражав прагнення і сподівання всіх народів, всіх прогресивних людей світу.

Багато років пройшло як перестало битися благородне, мужнє серце геніального поета-революціонера Тараса Григоровича Шевченка. Але світлий образ великого Кобзаря - безсмертний, як і сам народ, що породив його. Вічно нетлінна творчість геніального сина України жива подихом життя, биттям гарячого людського серця. Безсмертна могутня сила його таланту, проникливість і глибина його думки, мужність і ніжність його лірики, гострота і пристрастність його слова, мужність і пісенність його віршів, самовіддана любов його до своєї Батьківщини, до свого народу

                У Руськокомарівській ЗОШ І-ІІІ ст. проведено ряд заходів з нагоди 201-ї річниці від Дня народження Тараса Шевченка. У шкільній бібліотеці  було організовано книжкову  виставку «Великий Кобзар України».

         У кабінеті української мови та літератури організовано виставки «Слава Шевченка не вмре, не  поляже», «Великий син великого народу», «Шевченко і Закарпаття».

         Вчителі-словесники провели у 5-11 класах навчальні міні-диктанти «Шевченко і сучасність», «Вічне слово», «Пам'ятник Шевченкові в США».

          Класні керівники провели бесіди «Тарас Шевченко - національний поет України», читання творів Великого Кобзаря.

 Серед учнів 5-9 класів організовано і проведено конкурс на краще виразне читання творів Т.Г. Шевченка.

З вступним словом про роль Кобзаря  у становленні нової української літератури, у розвитку української мови, про Шевченка-борця перед учнями виступили вчителі-філологи Петруляк Н.М. та Рижак М.Ю.