"Окрім беззаперечного факту, що Закон має виконуватись, існує й інше - у суспільстві побутує міф, що батьки практично повністю фінансують освіту. Очевидно, що це не так. Прозора фінансова звітність, по-перше, допоможе нам оцінити, скільки реально коштів зараз українське суспільство вкладає у шкільну освіту і яку частку складає цей тіньовий бюджет освіти, а, по-друге, нарешті дати нашим батькам прозору картину того, на що витрачаються їхні кошти. Давайте разом зараз визначимо оптимальну дату, коли ми можемо вимагати від усіх шкіл оприлюднення цих даних. Впевнена, що краще вас - керівників обласних управлінь - ніхто не розуміє роботу шкіл на місцях", - цитує МОН слова міністра Лілії Гриневич, яка 2 листопада зустрілася з керівниками всіх обласних управлінь освіти.
Закон "Про освіту", прийнятий Верховною Радою на початку осені, вступив у силу 28 вересня.
Документ передбачає низку нововведень, таких як 12-річне навчання в школі, розширення автономії шкіл і зміну контролю за їх діяльністю. Найбільше дискусій викликала норма закону про обов'язкове викладання в середній школі українською мовою. Проти виступили представники менш як семи держав. Після цього документ відправили на експертизу до Венеціанської комісії.
Закон також передбачає, що держава забезпечує асигнування на освіту в розмірі не менше 7% ВВП за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та інших джерел фінансування, не заборонених законодавством. Державні й комунальні навчальні заклади мають право надавати платні освітні та інші послуги, перелік яких затверджує уряд.